🌋 Цикл емоцій: Гнів. Акт другий. Як прожити гнів, не згоріти - і не зруйнувати.

У цій частині більше про твою емоцію гніву й практики для знайомства з нею.

.

💥 Чому ми не завжди можемо зреагувати на гнів одразу?

Коли виникає гнів, буває, що ми не можемо відреагувати в моменті. Причин безліч:

– не те місце або не та людина;

– небезпечно або не дозволено;

– у нас немає ресурсу і ми "ховаємо" гнів усередину.

Але гнів не зникає. Він накопичується. Умовно - ми «складаємо» всередині себе маленькі цеглинки.1 цеглинка - не відреагувала.2 - проковтнула ще.3…4…5… - і от уже 10. І в якийсь момент вони падають. Не витримуємо й "вибухаємо": у формі конфлікту, придирки, істерики - іноді на рівному місці.

Людина поруч здивована такою реакцією, ми самі також. Але якщо знати процес то ви зрозумієте , що ви кипіли вже давно. Навіть у електричному чайнику є запобіжник і коли доходить до 100°C, він вимикається. А якщо запобіжник зламаний? Якщо з дитинства заборонено злитись - то "вимикача" немає. І тоді чайник продовжує кипіти - поки не згорить. Саме тут починається аутоагресія.

🧱 Контейнерування гніву - що це?

Контейнерування - це здатність вмістити емоцію, не виливаючи її сліпо, і не пригнічуючи повністю. Це не “сховати назавжди” , а перенести в інший момент і виразити пізніше екологічно. Це одне з найважливіших досягнень людської психіки, яке дозволяє нам співіснувати з іншими, будувати зв’язки, виховувати дітей, жити в соціумі.

🪣 Але! Контейнер це не смітник. Не “звалище”. Якщо постійно туди складати і не вивільняти - то в якийсь момент з нього почне текти. Уяви: ти поклала в рюкзак два помідори та забула дістати, що там буде тижні через три )) … уф. Так і з емоціями.

🛑 Контейнерувати - не означає сховати назавжди. Це означає: стримати щоб потім вчасно і доречно вивільнити.

Практика на досідження а як же у мене 

📍 Check-list “Як я злюсь” 

🤔 Запитання	💬 Приклади / самоспостереження
Чи помічаю я, коли злюсь?	Я відчуваю жар, напругу в плечах,починаю стискати щелепи ,кулаки, кусаю щоку з внутрішнього боку
Як я виражаю гнів?	Кричу / замовкаю / сарказм / стримую / направляю на себе
Кому я дозволяю показувати свій гнів?	Близьким / незнайомим / нікому
Чи знаю я, що саме викликало гнів?	Порушення меж / ігнор / приниження
Як я дію після ?	Вибухаю / уникаю / усвідомлюю і дію / контейную і випускаю / контейную і залишаю
Де живе мій гнів ?	Руки(хочу побити/поштовхати/щось рвати) , ноги(поштовахати,побити,порухатись/пострибати), щелепи(покусати), (горло-проговорити/прокричати) , голова

Авторська Таблиця на досліждення вашого типу гніву

📍Який тип мого гніву ?

Тип гніву	Опис	Питання до саморегуляції
Пригнічений гнів	Гнів, який не визнається, замовчується, накопичується в тілі.	Що я не дозволяю собі висловити? Де в тілі я це відчуваю?
Зовнішній гнів	Відкрите проявлення гніву: крики, агресивні дії або слова.	Чи я справді чую і бачу людину, на яку злюсь, чи тільки свою реакцію?
Пасивна агресія	Іронія, сарказм, уникання, відмова з прихованою образою.	Що я уникаю сказати прямо? Чи є спосіб бути чеснішим?
Спрямований на себе	Спрямування злості всередину: самозвинувачення, сором, самопокарання.	Коли востаннє я був до себе добрим? Що я намагаюсь собі довести?
Раптовий спалах	Несподівані й сильні спалахи гніву без явної причини.	Що стало тригером? Чи це моя потреба чи щось з минулого?
Холодна злість	Гнів проявляється через відстороненість, холодність, мовчазну відмову.	Що я приховую за мовчанням? Чому я не можу це озвучити?
Хронічне роздратування	Постійне невдоволення, мікрозлість, фонова роздратованість.	Чого я уникаю в житті, відчуваючи це постійне роздратування?

🧠 Гнів і тіло: психосоматика

На сесіях з кліентами часто вже на 1-2 зустрічі я формулюю гіпотезу про те які емоції заборонені у людини , і як це впливає на її тіло.І в 90% випадків вона підтверджується.

Пригнічений гнів може проявлятись так:

– головні болі

– тахікардія

– напруга у шиї, щелепах

– здерті пальці, обкусані щоки

--- кліент розчєсуює шкіру або щіпає себе під час розмови

– висипи на тілі, проблеми зі шлунком

– автоімунні хвороби (зокрема, щитоподібна залоза — коли людина “ковтає” емоції, не каже “ні”)

– залежності

---безсоння , бруксизми

– постійне невдоволення собою та оточенням

🗣️ «Коли гнів не має голосу тоді тіло кричить за нас».

Коли ми вирішуємо заховати гнів від усіх і від себе : "Я не хочу відчувати свої почуття", "Всеодно це нічого не дасть якщо я випишу чи проговорю" , "Це нічого не змінить" , "Та я навіть говорити не буду ,мене ніхто не почує".   Усе це я не раз чую на сесііях . З такої позіції гнів нікуди не йде він залишається всередіні і шукає виходу.

💔 Коли гнів спрямовано на себе

Буває, що люди не можуть дозволити собі виразити гнів назовні - через страх, сором або заборони з дитинства.

У таких випадках гнів спрямовується всередину і відбуваються :

• Самопошкодження ,часто неусвідомленні (порізи, опіки, удари по тілу)

  
  

• Надмірна критика себе, самозвинувачення

  
  

• Залежності (їжа, алкоголь, шопінг як форма покарання спускати гроші)

  
  

• Нав’язливі пластичні операції, татуювання, виснажливі дієти або об"їдання

• Часті «випадкові» травми, падіння, забиття

  
  

• Хронічні хвороби

• Надмірна трівожність, дратівливісь і часто депресивні стани

  
  

• Погана турбота про себе : забувати себе годувати , не давати собі час на відновлення/відпочинок , не слідкувати за здоров"ям

• Відчайдушний трудоголізм

  
  

Гнів, спрямований на себе, часто замаскований під звичку «бути жорстким до себе». Але всередині розпечена лава яка не знайшла безпечного виходу.

🧘‍♀️ Практики для вираження гніву :

Вибери що тобі найбільше відгукується 

🔥 Виписати все, що хочеться сказати про ситуацію або людину

Головне - не стримуй себе і не цензуруй. Пиши як є, з тією силою, з якою відчуваєш. Після цього дійсно стає легше. Якщо боїшся, що це “енергетично зачепить” реальну людину перед написанням листа запали свічку. Вона спалить усе зайве, і на людину точно не “перейде” те, що ти написала.

А потім порви, спали або викинь те, що написала. Коли рвеш в кінці папірці це теж додаткове вивільнення почуття.

🗣️ Проговорити вголос або прокричатись

У порожній кімнаті, в подушку, у авто, у лісі або в полі там ,де тобі буде комфортно та безпечно. Можна поричати, як звір. Можна поставити фото людини на екран і говорити все напряму.

🥊 Дати вихід тілу

Побити подушку, потупотіти ногами, покидати м’яч, піти на бокс,дінамічні , інші види спорту які потребують викид гніву. АЛЕ! Важливо робити екологічно до тіла . Якщо під час побиття подушки ти травмуєш руку чи запястя - це про те що гнів пішов і на тебе , будь ласка, зберігай техніку безпеки .

🎨 Малювати злість

Плями, лінії, кольори. Можна креслити олівцем хаотичні грубі штрихи. Малювати без сенсу але з почуттям.

Порви папір на дрібні шматки. Ліпи і вдавлюй пластинін в бумагу.Це не про естетику , а про свободу емоції.

💃 Рухатись по-справжньому

Увімкни музику і танцюй так, як хочеться. Хоч із факами. Я, наприклад, так і роблю 🖕

Іноді гнів не виходить навіть через рух або я втомлююсь танцювати - тоді просто лежу з факами в повітрі й чекаю, поки не виде усе до останної крапельки.

До чого я це пишу? - ви можете знайти свій спосіб. Поекспериментуйте. Це не страшно і супер серйозно, це цікаво. Мій знайомий переспівує пісні зі своїм текстом слова яких позбавлені пристойних слів. Це його авторський метод і він цікавий бо для нього він дієвий. Знайди своє творче вираження гніву , експерсивне ,своє.

🏀 Командні або активні ігри

Біг, бокс, теніс, баскетбол, волейбол ,стрільба по мішенях - тіло рухається, гнів “виходить”.

🌬️ Дихальні практики

Тут не буду писати схеми, бо треба візуально показувати як це працює , інформація є доступною в Ютуб . Знайди саме те що підійде тобі .

❓ Питання для самодослідження

Будемо поступово підводити підсумок. По завершенню цієї статті ти вже можеш відповісти в собі на питання . Оформила їх для зручності у таблицю.

Які типи гніву я використовую

Як проявляється мій гнів

Що я відчуваю в тілі

Що я думаю в цей момент

На кого спрямований мій гнів

Що я роблю/утримуюсь робити

Яку потребу мій гнів сигналізує

Як я можу екологічно проявити цей гнів 

Як і коли я це проявлю 

🤲 Цей текст - запрошення повернути собі право бути живим.

Включати силу, не руйнуючи себе та інших. Дбати про себе не лише лагідно, але й рішуче. Бо гнів - це теж форма турботи. Гнів - це знак: ти важлива. Твоя межа важлива. Твоя правда - важлива.

Ти можеш злитись - і залишатись доброю людиною. Ти можеш гніватись - і не руйнувати, а перебудовувати. Гнів - це про тебе. Про те, що ти живеш. І тобі не байдуже.

Гнів - це енергія. Часто саме після розуміння свого гніву люди починають ставити межі, перелаштовувати життя, йдуть із токсичних стосунків, приймають рішення, які давно відкладали.

🔥Гнів вчить:

• Що для мене важливо

  
  

• Де мій простір і моє «ні»

❤️‍🩹 Ця стаття вже зараз може стати м’яким дзеркалом, у якому кожен побачить себе справжнього. Не "емоційного монстра","надто чуливу" ,"проблемну людину", . А живу людину, яка має право злитися. І має право на свої почуття.

З любов’ю, силою  і повагою до твоїх почуттів , Олександра 🌿