Фемінізм майбутнього: від боротьби до усвідомленості

Ми отримали те, за що боролися наші пра-жінки.Ми можемо голосувати, навчатися, обирати професію, водити автомобіль, будувати кар’єру, самостійно подорожувати, вечеряти в ресторанах без супроводу, обирати партнера, розлучатися і продовжувати жити повноцінним життям. Сьогодні жінка може бути лікарем, політиком, підприємцем, науковцем. Вона має право розпоряджатися своїм тілом, говорити і бути почутою.

Так, не у всьому світі і не у всіх сферах — але глобально жінки досягли того, що ще сто років тому здавалося фантастикою. Ми майже маємо рівні зарплати (хоча гендерний розрив у оплаті праці досі коливається в межах 30%), на ключових управлінських посадах все ще переважають чоловіки, а світ усе ще живе за тестостероновими ритмами.

Я віддаю шану тим, хто одного дня сказав «досить» і розпочав боротьбу за права, завдяки яким сьогодні я маю можливість жити так, як хочу. Я отримала освіту, побудувала кар’єру, подорожую, можу обирати стосунки і завершувати їх, якщо вони більше не відповідають моїм цінностям.

Але часи змінюються, змінюються і виклики. І я пропоную кожній з нас — і кожному (з радістю вітаю чоловіків, які читають ці рядки!) — поставити собі запитання: «Куди далі?»

Фемінізм 2025: усвідомленість замість боротьби

Що далі?

На сучасному етапі виникає потреба в переосмисленні порядку денного. Якщо в минулому столітті метою було досягнення рівності, то зараз фокус має зміститися на усвідомленість, інтеграцію та повагу до відмінностей між чоловіками і жінками.

Жінки отримали рівні права на політичну участь, освіту та економічну незалежність. Але рівність можливостей не означає рівність потреб.

Сучасні системи — робочі графіки, медичні дослідження, економічні моделі — усе ще орієнтовані на чоловічу фізіологію та ритми. Це не змова, не свідомий прояв дискримінації, а наслідок історично сформованих структур, у яких жіночі потреби просто не враховувалися.

Нерівність, якої не помічають

✔ Гормональні цикли. Жіночий організм працює інакше, але світ не адаптований до цієї реальності.

✔ Медицина. Досі більшість медичних досліджень проводиться на чоловіках, а потім адаптується для жінок. Наприклад, симптоми інфаркту у жінок і чоловіків відрізняються, але більшість жінок про це не знають.

✔ Контрацепція. Жінки змушені брати на себе більшу частину відповідальності, тому що дослідження безпечної чоловічої контрацепції "невигідні".

✔ Бізнес і кар’єра. Сучасні бізнес-моделі будуються на агресивних стратегіях швидкого зростання, які підходять не всім. Жінки ж часто схильні до довгострокового, стратегічного підходу.

✔ Робочі ритми. Робочі графіки не враховують природні цикли жіночого організму. Якби вони адаптувалися під фізіологічні особливості, ефективність роботи могла б бути вищою без вигорання.

Але головне — цей дисбаланс не зумисний. Чоловіки просто не знають, бо їх цього ніхто не вчив. Їм здається, що якщо їм комфортно, значить, так має бути і для всіх.

А якщо світ був створений під чоловіків — його можна змінити.

Не боротьба, а співпраця

❌ Нам не потрібно воювати з чоловіками — це шлях у нікуди.

❌ Нам не потрібно вимагати — це викликає спротив.

✅ Нам потрібно розповідати. Пояснювати. Просвітлювати.

✅ Нам потрібно залучати чоловіків до процесу змін. Показати їм, що світ, який враховує потреби жінок, комфортніший для всіх.

📌 Не протистояння, а взаємодія.📌 Не вимога, а пропозиція.📌 Усвідомлене будівництво нового.

💖 Фемінізм майбутнього — це не війна.

Це співпраця,це не стирання відмінностей, а баланс, що їх враховує.

💖 Це усвідомленість, що робить світ кращим для всіх.

Від боротьби до усвідомленості

Фемінізм минулого будувався на протистоянні. Жінки руйнували застарілі моделі, боролися за визнання своїх прав. Це було необхідно.

Але в сучасному світі протистояння більше не ефективне.

Радикальні методи вже не працюють. Звинувачення викликають зворотну реакцію. Замість цього потрібен діалог.

Сучасні чоловіки не вороги. Вони просто не знають проблем, бо їх цьому не вчили. Їм здається, що світ справедливий, бо вони не стикалися з тим, з чим щодня стикаються жінки.

Тепер мова вже не про право жінки голосувати чи працювати. Мова про право жити в світі, що враховує її потреби і особлівості.

Ми різні, і це абсолютно нормально.

На жаль, боротьба між полами все ще активно присутня в нашому суспільстві, і часто на сесіях, присвячених стосункам — чи то сімейних, чи то індивідуальних — ми стикаємось з питаннями боротьби «жінки проти чоловіків» або «чоловіка проти жінок». Така боротьба, насправді, ні до чого не призводить. Коли ми починаємо пригнічувати чи зневажати один одного, ми лише поглиблюємо прірву непорозуміння, яка, врешті-решт, може призвести до віддалення або навіть повного розриву відносин.

Від цього програють усі. Але коли ми починаємо налагоджувати взаємини, ми не лише даємо собі шанс бути почутими і прийнятими, а й показуємо чудовий приклад нашим дітям. Ми можемо продемонструвати, що двоє людей в парі можуть бути в гармонії, і не потрібно шукати винного, «козла відпущення» чи «ляльку для биття». Ми можемо почати змінювати ситуацію вже сьогодні — і для цього достатньо просто задати собі питання:

🔹 Чи я слухаю і чую свого партнера, чи тільки захищаю свою позицію?

🔹 Чи я розумію, що у кожного є власний досвід, страхи та потреби?

🔹 Чи в моїх стосунках є місце мені і партнеру де створене середовище, де ми можемо бути собою, без страху осуду?

🔹 Як можу змінити своє ставлення та поведінку, аби наші відносини стали здоровішими і гармонійнішими?

Цей процес не завжди легкий, але вартий того, адже кожен з нас заслуговує на відносини, в яких панує взаємна повага і підтримка.

Висновок

Фемінізм більше не має будуватися на боротьбі. Ми вже досягли рівних прав. Тепер важливо створити гнучку систему, яка враховує унікальність жінок.

Цей процес вимагає не конфронтації, а діалогу. Не опору, а взаємодії, переусвідомленню та просвітництву.

Майбутнє — за усвідомленістю та співпрацею. У ньому кожен буде почутий, зрозумілий і прийнятий.

А ти? Як ти бачиш майбутнє фемінізму? Який внесок можеш зробити, перебуваючи на своєму місці?

💡Цікавинки

💡 Глобальна гендерна рівність ще не скоро.За оцінками Всесвітнього економічного форуму (WEF), при нинішніх темпах змін повна рівність статей настане лише через 131 рік — у 2155 році.

💡 Чому обручки спочатку носили тільки жінки?Спочатку це був символ «належності» жінки чоловікові. З часом традиція змінилася, і кільця почали носити обидва партнери, перетворюючи їх на символ рівності та взаємності.

💡 Прізвища та по батькові — чому ми успадковуємо лише чоловічу лінію?У більшості культур діти традиційно отримують прізвище від батька. Це корінням сягає патріархальних часів, коли жінка вважалася частиною родини чоловіка. Однак багато сучасних сімей починають відходити від цієї традиції — наприклад, обирають подвійні прізвища або передають прізвище матері.

💡 Чоловіки історично забороняли жінкам працювати — але зараз вони складають 47% робочої сили у світі.Сто років тому в багатьох країнах жінки не могли працювати без дозволу чоловіка. Сьогодні вони займають 47% усіх робочих місць у світі, а в деяких сферах (наприклад, медицина, освіта, HR) їх навіть більше, ніж чоловіків.

💡 Жінки можуть брати участь в Олімпіаді лише з 1900 року.На перших сучасних Олімпійських іграх у 1896 році жінкам забороняли брати участь, бо вважалося, що спорт «може зашкодити їхньому здоров’ю». Вперше жінки з’явилися на Іграх лише через чотири роки — у 1900-му.

💡 Лише у 2023 році з’явився перший космічний скафандр, адаптований для жіночого тіла.Хоча жінки почали літати в космос ще у 1960-х, усі скафандри розроблялися під чоловічу анатомію. У 2019 році перший запланований «жіночий вихід у відкритий космос» скасували, бо в NASA не знайшлося відповідного скафандра. Лише у 2023 році NASA нарешті представило жіночу версію.

До слова, першу війскькову форму для жінок почали адаптувати в нашій країні теж з 2023 року .

💡 Перший закон про рівну оплату праці з’явився лише у 1963 році.До 60-х років жінки в західних країнах офіційно отримували на 40-50% менше, навіть виконуючи ту саму роботу, що й чоловіки. Перший закон про рівну оплату праці в США ухвалили лише у 1963 році, але навіть через 60 років гендерний розрив у зарплатах залишається.

💡 На старих картах Африка та Азія були «жіночого роду».У XVI-XVII століттях європейські картографи зображували континенти у вигляді жінок. Африка — екзотична й дика, Азія — таємнича, Європа — мудра. Але самих жінок у геополітиці ніхто не враховував.

Стаття була натхенна діалогом з чоловіком , присвячена святу 8 березня.

Писалася у співтворчості з моєю помічніцею ШІ-Астрід.